Вареники з м’ясом – одна з найулюбленіших страв домашньої кухні, яка ніколи не виходить з моди. Соковиті, ароматні й неймовірно смачні, вони збирають за столом усю родину й створюють атмосферу справжнього затишку.
У мене є два маленькі секрети, завдяки яким ці вареники вдаються щоразу. Тісто я заварюю гарячим молоком з маслом – воно виходить ніжне й шовкове, не рветься й чудово ліпиться. А у фарш вливаю крижану воду, і начинка стає по-справжньому соковитою. Ділюся рецептом, який вийде з першого разу.
Для тіста:
- борошно – 600 г
- молоко – 200 мл
- вода – 150 мл
- вершкове масло – 25 г
- олія – 25 г
- яйце – 1 шт.
- сіль – 1 ч. л.
Для начинки:
- курячі стегна – 1 кг
- цибуля – 600 г
- крижана вода – 140 мл
- вершкове масло – 40 г
- сіль – 2 ч. л.
- чорний перець – ¾ ч. л.
- сухий часник – 1 ч. л.
Як я готую вареники з м’ясом:
У сотейнику з’єдную молоко, воду й вершкове масло. Нагріваю на середньому вогні до гарячого стану.
Лишаю молоко трохи охолонути – десь до 50-60 градусів, щоб яйце не зварилося, – а тоді вбиваю його. Поступово всипаю борошно й замішую тісто. Додаю сіль і вимішую еластичний м’який колобок. Накриваю целофаном і лишаю мінімум на 15 хвилин – за цей час воно стане слухняним і шовковим.
Для начинки знімаю з курячих стегон шкіру, відділяю м’ясо від кісток і пропускаю через м’ясорубку. Цибулю нарізаю дрібним кубиком або теж перекручую й додаю до фаршу.
Всипаю у фарш сіль, сухий часник і чорний перець. А тепер той самий момент: вливаю крижану воду й ретельно вимішую руками. Саме холодна вода робить начинку соковитою й ніжною.
Тісто обминаю, ділю на 3 частини й кожну розкочую в тонкий пласт. Формою або склянкою діаметром 7-8 см вирізаю кружальця. У кожне викладаю по чайній ложці начинки й добре защипую краї.

Опускаю вареники в підсолену воду з помірним кипінням. На середньому вогні чекаю, поки вони спливуть угору, і варю ще 5 хвилин.
Готові вареники найсмачніше полити розтопленим вершковим маслом. Виходять соковиті м’ясні вареники на кожен день.

Смачного! Спробуйте раз приготувати тісто на гарячому молоці – і про магазинні пельмені вже не згадаєте.